Торт "Лісовий мох" (Tort "Leśny mech")

Якось, кілька років тому, на післяріздвяних посиденьках у свекрів в Польщі, я розмовляла зі старшою невісткою, що щойно повернулась з чоловіком з рідних країв, з Мазурів, і Іза, так її звати, розповідала мені, чим її частувала її родина. Я, свекруха та старша невістка любимо розмовляти про їжу:-), а оскільки в моїй польській родині зібрані члени сім'ї з різних регіонів Польщі, є про що послухати й від кого дізнатись про справжню польську регіональну кухню, навіть не з книг. Й за приємною розмовою Іза розповіла мені про незвичайний та дуже смачний торт на шпинатних коржах, яким пригощала їх її тітка. Звичайно, я попросила у неї дізнатись рецепт. Й вона мені його дала. Я довго наважувалась, все думала до якої події його спекти і от в адаптованій версії ділюсь тепер цим рецептом шпинатного торта з Вами. З цікавості, я глянула в інтернеті, щоб дізнатись про можливі інші версії цього торту і як виявилось, їх є чимало. Кожна має свої особливості. Я теж дещо модифікувала свою й торт вийшов дуже вдалим та смачним й у ньому зовсім не відчувається шпинат. Але він має свій приємний та незвичайний присмак, про який читайте далі в передмові до рецепта.

У своїй кухні я уникаю усілякої харчової хімії у вигляді барвників, поліпшувачів смаку, тощо. По максимуму намагаюсь робити страви та те, що можна зробити дома, з нуля. Я не купую напівфабрикатів чи готових продуктів, таких як паштети, печиво, кекси, тощо. А якщо вже потрібно купити магазинний кетчуп, бо дуже потрібна його гладка консистенція для якоїсь страви, чи скажімо майонез, хоч і одне і друге роблю дома, то ретельно вивчаю етикетки перед тим, як щось покласти у кошик. Я противник усіляких дієт, харчових обмежень типу без глютену, без лактози, без жиру й казна хто ще без чого хтось вигадає, але я за натуральну їжу, а ще за сезонні продукти. В нашому щоденному житті ми й так змушені контактувати з різною хімією, повітря у нас теж не найчистіше, навіщо фарширувати себе гидотою ще й з середини. І ось, такий тортик приготовлений із замороженого шпинату, має повністю натуральний колір, а на смак й не здогадаєшся, що виготовлений він зі шпинату. Шпинатні коржі нагадують смаком елітний японський чай матча. Я довго не могла зрозуміти чому й смакуючи, до мене таки прийшло розуміння, - і шпинат і чай матча мають величезну кількість хлорофілу й це його смак так чітко відчувається у цьому торті зі шпинату.

Загалом, приготування цього шпинатного торта дуже просте. Хоч і є кілька нюансів. Щоб вийшов гарний шпинатний бісквіт, потрібно, щоб шпинат був повністю розмороженим й добре відцідженим. І всі інгредієнти для бісквіта повинні бути кімнатної температури. Далі все стандартно.

Я рекомендую охолоджувати бісквіт догори ногами. Може не кидати його з висоти, як класичний бісквіт на сайті:-), а просто перевернути догори ногами. Я б рекомендувала кожен бісквіт так охолоджувати. Так Ви зводити до мінімум ризик деформації бісквіту при вистиганні, що є доволі частою проблемою усіх бісквітів з різноманітних причин.

Щодо прикрашання торту, то шпинатний бісквіт настільки природно зелений і незвичайний, що шкода цього не використати й крихти цього бісквіту будуть найкращою прикрасою. Але шпинатний бісквіт виходить доволі вологим і він не кришиться, тому крихти потрібно робити окремо, розрізаючи бісквіт на 4 коржі, один з яких, якийсь середній, просто відкласти для прикрашання. А потім подрібнити його руками чи ножем або одним та іншим. Тільки не думайте класти його в блендер. Оскільки корж вологий, замість крихти у Вас буде кулька бісквітного коржа, він просто зіб'ється в грудку.

Щодо того чим прикрасити шпинатний торт крім крихт, то звичайно, в ідеалі було б прикрасити його лісовими ягодами. Але зимою, є лиш розморожені лісові ягоди, що пускають багато соку й деформуються під час розморожування. Може вийти дуже сумна картина. Тому краще прикрашати яскравими зернятами гранату, кислинка яких дуже добре поєднується з солодкістю коржа та кремом.