Марципанове печиво

Дуже смачне, австрійсько-німецьке своїм духом печиво зі смаком свят. Адже марципан – це вже маленьке свято. Попри свою простоту, воно вишукане смаком і має прямо якийсь аристократичний смак. А може це марципан створює таке враження. Знаєте ж ту улюблену фразу бабусь: «Може Тобі ще марципанів?». Ох так! Особливо домашніх:-), адже вони значно смачніші ніж ті куплені, а ще, їх так просто робити. Слід додати, що у наш час так просто, коли блендер є майже в кожному домі. А колись, всі ці пасти та маси могли собі дозволити лише аристократи з великим ресурсом робочої сили. Все те подрібнювати та розтирати… А тепер можна одразу купити бланшований мигдаль чи мигдальне борошно й наробити того марципану, скільки душа забажає, і все в якихось 5 хвилин. А потім пекти з ним печиво, штолени чи пироги. А таке печиво ще й просто пекти. Воно таке хрустке зовні й трішки тягуче всередині. І це просто ідеальний додаток до кави. Саме не до чаю, а до кави, якщо діти не з’їдять його раніше:-). Тож якщо марципан у Вас викликає такі самі бурхливі емоції як у мене, обов’язково печіть. Для себе чи для подарунків. До речі, це одне з тих видів печива, що добре переносять дорогу, тож марципанове печиво буде ідеальною частинкою подарункових пакуночків з печивом. Знаю, що багато з моїх читачів такі готують. Тож ще один рецепт у Вашу скарбничку.

Щодо приготування, то можна тісто зробити й в блендері. Для цього просто спочатку розтерти борошно з маслом, а потім додати цукрову пудру та жовток. Але у цьому випадку, при замішуванні руками, тісто трішки більш еластичне виходить. І це не помилка, масло має бути кімнатної температури. Якщо воно було б холодним, то надто кришилось би при розкачуванні, а тут з тіста потрібно рулет скрутити. Тож просто слідуйте рецепту пункт за пунктом, обов’язково дещо охолоджуючи його та марципанову масу перед скручуванням.

Марципан можна використати куплений, а можна зробити його дома. Це дуже просто і той домашній завжди смачніший і однозначно дешевший. Я використовувала свій домашній. До речі, після збивання з білком, маса виходить доволі рідка, під час охолоджування вона стає твердішою, але нічого більше з тим не потрібно робити. Саме через таку консистенцію при збиранні, серединка печива виходить не твердою і забитою, а такою трішки тягучою. Сміливо загортайте масу у тісто. Якщо при нарізанні вона буде трішки витікати, все гаразд, при випіканні вона далі не потече.