Картопля в кукурудзяній крупі з сиром

Такому гарніру напевно будуть найбільше тішитись діти. Я взагалі ще не зустрічала дітей, які б не любили б запеченої до хрускоту картоплі. Ще й з сиром! Дорослих теж не зустрічала:-)). І не дарма! Адже це так смачно і так просто. А ще, це прекрасна альтернатива звичним пюре. А якщо вірити дієтологам, то це ще й корисніше ніж пюре. Але я розумію, що цей аргумент для свята не особливо вагомий, на відміну від того, що готувати її дуже просто, а зі столу її таки змітають. Й вигляд така картопля запечена в золотистій крупі має вкрай апетитний, а її хрумкість таки не залишає байдужим нікого. Вся магія в техніці запікання та власне у дрібній кукурудзяній крупі.

Відтоді як я спробувала приготувати рибу в кукурудзяній крупі, її хрустка шкірка для мене все змінила і я почала експериментувати з цією чудо крупою у різний спосіб. Царство Небесне Едні Льюіс, в книзі якої я прочитала про можливість панірування в кукурудзяній крупі, так звичній і у нас, в Україні. І власне завдяки її поглинальним властивостям, ретельному висушуванню поверхні, все, що паніроване у ній, виходить неймовірно хрустким і цікавим смаком. Я не прихильник старих кулінарних книг, зовсім не зачарована ними, я за прогрес й читаю їх більше з пізнавальною метою, адже захоплюсь історією гастрономії та кухні в цілому, але вже ж таки, деякі цікавинки можна там вичитати. Тож раджу і Вам поекспериментувати.

Картоплю відварювати обов’язково. Тоді вона буде мати кремову серединку і буде дуже хрусткою зовні. І не викладайте надто багато картоплі у посуд. Все має бути в один шар. А якщо готуєте для великої родини, тоді запікайте одразу на деку.