Кайзершмаррн або рваний млинець (Kaiserschmarrn)

Кілька історій виникнення кайзершмаррн

Кайзершмаррн, що по суті є австрійсько-баварським колоквіалізмом, означає "цісарські рештки або ж дрібнички". Часто назву цього десерту російськомовні "знавці" перекладають як царський омлет. А насправді, оте шмаррн, хоч саме слово пишеться скоріше як "шмаррен" (schmarren), в колоквіальному значенні означає сміття, рештки або ж дрібниці, про які не варто турбуватись. Слово Кайзер, або ж Цісар, здається моїй аудиторії пояснювати не потрібно. І, як у випадку з кожною класичною стравою, тут теж є кілька теорій "народження" страви. Особливо, беручи до уваги, що вона не виглядає надто цісарською. За однією з легенд, імператор Австро-Угорщини, Франц Йосиф, чи то згубився на полюванні, чи то подорожував до палацу з Альп, зупинився у небагатого фермера на обід. А той вирішив приготувати для імператора млинці. Тільки, от лихо, не вдалось їх гарно перевернути й довелось лиш гарно їх викласти. Але імператору сподобалось й страва віднайшла себе на імператорській кухні. Ще одна історія стверджує, що імператор взагалі не їв кайзершмаррн, а що це була страва імператорської прислуги, до якої потрапляло все, що негоже для цісарського столу, як млинці, що порозпадались. А третя історія стверджує, що вигадав цю страву імператорський кухар навмисно, для тендітної дружини Франца Йосифа, Єлизавети Баварської, славетної імператриці "Сісі", яка, в нав'язливій гонитві за тонкою талією, наказала кухареві готувати лише легкі десерти для неї. Так чи інакше, ці омлетно-бісквітні рвані "подушечки" настільки смачні, що можна подавати їх як до буденного столу, так і до святкового цісарського.

Враження від рваного млинця

Кайзершмаррн настільки смачний десерт чи сніданок, що мене аж совість мучила, що робила я його вперше тоді, коли дітей не було поруч. Аж якесь почуття провини розвинулось, що ми з чоловіком самі насолоджуємось таким смачним сніданком, без дітей. Хоч знаю, що в бабусі їм було не гірше:-). Тим не менш, я обов'язково буду робити рвані млинці кайзершмаррн дуже часто, адже, як для такого смаку, це дуже просто в приготуванні.

Про родзинки

В більшості австрійських рецептів вимагаються родзинки. Я робила один млинець з родзинками, а другий без них. По тій простій причині, що я про родзинки просто забула, коли смажила перший млинець:-). І скажу Вам, спробувавши обидва, не знаю який був смачніший. Тобто, додавайте родзинки якщо ви їх дуже любите, а якщо ні, то не переймайтесь ними.

Про ром у страві

Не можу того самого написати про ром. Він додає вишуканості та шляхетності оцим шматочкам рваного млинця. Саме він з цукровою пудрою переносить страву з рядів селянських в цісарські страви. Нема рому, нехай це буде коньяк або якась домашня наливка. Але різниця суттєво відчувається! Якщо ви готуєте кайзершмаррн для себе, а не для дітей, обов'язково його використовуйте!

Нюанси приготування млинця

Щоб кайзершмаррн вийшли по-справжньому імператорські, не пересмажите млинці. Як тільки тісто млинця почало схоплюватись зверху, одразу перевертайте його й розбивайте на частинки. Інакше, якщо надто довго будете смажити млинець, то він буде тугим, наче гумовим, а не пухким, легким яєчним бісквітиком.

Про подачу кайзершмаррн

А подавати рвані млинці можна, як з яблучним повидлом (найчастіше так роблять в Австрії), так і з абрикосовим повидлом чи джемом. Другим по популярності. А насправді, з чим завгодно. Аби вам смакувало!

Приготування кайзершмаррн