Спаржа з м’ятою та волоськими горіхами

17 травня 2023 р.

Категорії: Овочі

ПРО СПАРЖУ З М’ЯТОЮ ТА ВОЛОСЬКИМИ ГОРІХАМИ

Цьогоріч, попри всі труднощі України та українців, я можу впевнено ствердити, що спаржа таки увійшла до української кухні. Її можна придбати вже на ринку, в супермаркеті і звісно у численних українських фермерів, що самі її вирощують. Тепер, як і в західних країнах, в Україні є сезон спаржі. І це мене тішить, адже це не лише гастрономічна інтеграція, а й повернення до того, що вже колись було. Адже більшість тих овочів що повернулись на українські столи, були в Україні до комуністичних часів: цибуля порей, цвітна капуста, корінь селери, спаржева квасоля, спаржа та багато інших (Звичайно не всюди, не в кожній оселі, але все ж). Це добре забуте старе, витіснене радянською владою як щось не раціональне, щось що не можна поставити на конвеєр. Щось що не можливо вирощувати в надлишку, щоб потім той надлишок надсилати бідуючим країнам що стають на комуністичний шлях. Так, така була політика, таке планування, такі й наслідки, що наша кухня здається більш вбогою ніж була насправді. Проте, я противник того колупання у старих смаках, відтворенню старих рецептів, бо в більшості випадків, те старе не менш актуальне як корсети в сучасному гардеробі. Але ніщо не заважає активно повернути спаржу на свої столи в новому інтерпретуванні. І не обов’язково це має бути чимось складним. Ба навіть більше, чим цікавіший продукт, тим, мені здається, простішим має бути його приготування. Отож, пропоную Вам приготувати сучасним, простим, але цікавим способом приготування спаржі та її подачі. Спаржі швидко обсмаженої на пательні, до консистенції аль денте (щось що майже не існувало в ті старі часи), приправленою бальзамічною глазур’ю, пряними травами та горіхами.

ПРО ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ СПАРЖІ

Як не раз вже писала, але щороку нагадую, зелену спаржу чистити не обов’язково. Вистачить відламати жорсткі кінці і все. Ну і якщо дуже заважає, то ту невелику кількість «луски» на поверхні теж обірвати. Я ж цього не роблю, мені це не заважає. З білою спаржею все геть інакше, але тут не про неї.

Найкраще зелена спаржа смакує приготовлена до консистенції аль денте, потім, якщо її перетримати при приготуванні, у неї змінюється не лише консистенція, а й смак. З’являються якісь не дуже приємні нотки. Вважайте на це.

Спаржу можна бланшувати у воді, варити паровим методом, запікати у духовці чи на грилі, а можна просто смажити на сковорідці. Але щоб це відбувалось рівномірніше, варто на початку приготування накрити сковорідку кришкою.

Ну і найважливіше, готуючи зелену спаржу, будь-яким методом, не відходьте далеко:-). Все відбувається дуже швидко і після хвилини неуваги, можна буде забути про соковиті, хрумкі стебла.

ПРИГОТУВАННЯ СПАРЖІ З М’ЯТОЮ ТА ВОЛОСЬКИМИ ГОРІХАМИ

2-4 порції (в залежності від кількості страв на столі):

Інгредієнти

1 середній пучок зеленої чи фіолетової спаржі, 12-15 стебел
3 ст.л. оливкової олії
2 ст.л. бальзамічної глазурі
3 гілочки м’яти, тільки листя, порвати руками
3 гілочки петрушки, тільки листя, порвати руками
40 грамів волоських горіхів, посікти
15 грамів твердого сиру (Пармезан, Грана Падано), порізати пластівцями
Сіль до смаку

1) Щоб приготувати зелену спаржу до термічної обробки, видалити жорсткі кінці, відступаючи від краю 1-2 см.

2) На середньому вогні розігріти велику сковорідку. Додати олію й викласти спаржу. Накрити кришкою й смажити 1,5-2 хвилини, не рухаючи спаржу.

3) Зняти кришку, спаржу посолити й обережно перевернути на інший бік. І так смажити, помішуючи, до консистенції аль денте. Вона має легко проколюватись ножем, але бути ще хрумкою.

4) Перекласти спаржу на сервірувальну тарілку, одразу ж скропити бальзамічною глазур'ю, посипати травами, горіхами та сиром. Приправити усе чорним, свіжозмеленим перцем.

Подавати до столу негайно.