Шпецле з сиром та беконом (Käsespätzle)

ПРО ШПЕЦЛЕ З СИРОМ ТА БЕКОНОМ

Шпецле, що в дослівному перекладі з німецької означає «маленькі горобці»:-), це невеличкі галушки з борошна та яєць поширені у всіх німецькомовних країнах та країнах, які були якийсь час під німецьким впливом (в Угорщині та Словаччині вони теж є, під іншими назвами). Колись давно я писала про них на кулінарному сайті Picante Cooking (для цієї страви, за основу я беру саме той свій рецепт з сайту). А кезешпецле або ж шпецле з сиром, це така собі їх класична інтерпретація, розпусний комфорт-фуд, хоч спочатку на думці було дещо інше:-). Адже кезешпецле це таки до непристойності смачно та ситно… Ну й трішки калорійно, але ж ми не про дієтичні салатики зі смаком трави ведемо мову:-). Для кезешпецле можна і згрішити, а Ваша родина ще довго з вдячністю та надією на повторення, буде згадувати цю гастрономічну розпусту. Ніжні, ніжнесенькі галушки, огорнуті розплавленим сиром, посипані рум’яною цибулькою та хрумким, ароматним беконом. Матінко! Ви ще не на кухні?!

ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ РЕЦЕПТА ШПЕЦЛЕ З СИРОМ ТА БЕКОНОМ

Як готувати шпецле і про технічні нюанси їх приготування, я вже писала в основному рецепті шпецле на сайті. Тож не буду повторюватись. А от про що хотіла б трішки написати у цьому рецепті, так це про сир та підрум’янену цибулю.

Для цього рецепту, як в сумі для багатьох німецьких страв з підрум’яненою цибулею, потрібно рум’янити цибулю у великій кількості олії. Лише тоді вона буде хрумкою, а не м’якою. Але, олія після приготування такої цибулі має просто розкішний аромат. Вона ароматизована солодкими нотками рум’яної цибулі й ідеально підійде до салатних заправок, для заправляння вареників, смаження відбивних, яєць тощо. Навіть для цього варто її зробити. Але аби вона вийшла такою як слід, то:

1) Цибулю слід тонко нарізати. В ідеалі шатківницею. Кружечками або напівкружечками, це вже як вмієте. 

2) Смажити у достатній кількості олії партіями. Цибуля повинна плавати в олії ну майже як картопля фрі.

3) Опускати цибулю потрібно у вже добре розжарену олію й смажити на середньому вогні, так вона не вбиратиме зайвої олії. 

4) Після смаження, викладати цибулю на тарілку застелену паперовим рушником. Аби швидко стік зайвий жир і цибуля не розм’якла.

От і все. Впевнена, Вам так сподобається вона, що захочете її робити навіть до українських вареників. До речі, така цибулька – це класичний додаток до німецьких фаршированих галушок маульташен. Про них детальніше читайте в моїй третій кулінарній книзі «Класика з історією». Вони дуже смачні й історія їх походження цікава.

Ну і повертаючись до олії. Після того як посмажили цибулю її слід процідити у чистий посуд крізь кілька шарів марлі або кавовий фільтр, щоб не пропустити осад.

А тепер кілька слів про сир. Скільки регіонів де ця страва поширена, стільки варіантів поєднань. А я рекомендую експериментувати. Можна готувати кезешпецле з будь-яким сиром. Й хоч правильніше було б з якимось німецьким чи австрійським сиром це робити, але мій безумовний фаворит, - це сир Чедер. У нас в Україні вже є чудові українські аналоги. У нього приємна кислинка і він так гарно плавиться! Смачно також і з домашнім сиром і з бринзою (але це вже український варіант:-)). 

До речі, часом зустрічаються рецепти кезешпецле де усе підпікається в духовці, хоч, як на мене, варіант 100%-го приготування на плиті, дещо практичніший. Адже потрібно просто розплавити сир, а не рум’янити його на галушках.

ПРИГОТУВАННЯ ШПЕЦЛЕ З СИРОМ ТА БЕКОНОМ: