Мій український борщ

     Без зайвої скромності скажу, що це рецепт борщу, який для мене найсмачніший. І що майже ніколи не їм борщ поза домом, оскільки дуже часто розчаровуюсь в смаку цієї особливої української страви в закладах громадського харчування.

       Борщ  настільки смачний - наскільки всього доброго Ви в нього покладете. Він просто не може бути не добрим з якісних інгредієнтів, приготовлений щедро і з душею.

       В Україні безліч рецептів борщів, кожен регіон має свої особливості приготування, не кажучи вже про окремі хитрощі кожної української господині, а то й господаря. Кожен борщ по своєму добрий і має право на існування і на звання правильного!:-) Це рецепт, можна сказати, Подільський:-). Оскільки в тому регіоні де я проживаю і у тих, у кого доводилось смакувати борщ, готують дуже подібний.  Не уявляю борщу без квасолі! І сметана обов'язково має бути! Як в засмажці, так і до борщу. Мої бабусі з дідусями жили в селі. Звичайно ж мали худобу і свою сметану. Я не уявляю, щоб не додавати її при приготуванні. З іншого боку, мені важко сприймати солодкий перець в борщі, який додають до страви в Південній Україні. Хоч там це нормально і зрозуміло чому! Оскільки там росте солодкий перець, а в нашому регіоні, це не зовсім звичайний продукт на городах. 

          Щодо м'яса, то для мене, - це обов'язково має бути свинина! В Україні споживають відносно дуже мало яловичини. Корів тримають на молоко, а телят відправляють на забій в віці, коли м'ясо вважається телятиною. Не пам'ятаю, щоб люди тримали биків на м'ясо. Яловичина в Україні лише з промислових фермерських господарств, а значить, в кулінарній культурі України яловичина дуже мало. Що можна помітити в книгах української кухні.  І м'яса має бути не надто багато, це ж, в кінці кінців, суп, а не печеня!

         Мій рецепт українського борщу досить складний у приготуванні. Він складається з деяких підготовчих робіт, як найбільш складні супи. Але страва того варта. Традиційно борщ варився на вихідних у великому посуді і їли його протягом декількох днів. Кожен любитель борщу скаже вам, що він стає краще з кожним днем. Так що не бійтеся приготувати більшу кількість. Просто доводите його до кипіння кожен день.

       І ще одне, в процесі приготування цього борщу, обов'язково втрачається колір, через велику кількість капусти, помідори та сметану, а також відповідної кількості часу інгредієнтів на плиті. Так має бути! І смак цього борщу набагато яскравіший ніж смак найяскравіших борщів за кольором. А якщо для Вас колір - це принциповий аспект, зробіть закваску з буряка, так як роблять в Польщі чи на Західній Україні, рецепт знайдете ТУТ, і додайте в кінці приготування. Але в моєму регіоні для приготування борщу закваски не використовують.

       І ще одне. Просто втриматись не можу. Якось до мене написали, що мій рецепт борщу не правильний, так як не по "ГОСТу". Що спільного має "ГОСТ" і український борщ?? Український борщ - це страва українського села, а не радянської їдальні! Радянські часи - це взагалі найбільш трагічний період для кухонь країн пострадянського простору. Мене завжди смішило захоплення рецептами по "ГОСТу". З яких пір можна вважати рівень радянських їдалень за еталон смаку? Справжні страви тієї чи іншої національної кухні готуються з душею, на основі багатовікових традицій, створених під впливом часу, умов проживання та регіональних особливостей! І вони не мають нічого спільного з сухим та холодним переліком технологій радянських бюрократів.

Мій рецепт українського борщу такий: