Хестон Блюменталь (Heston Bluhmenthal)
Хестон Блюменталь (Heston Bluhmenthal) відомий у всьому світі британський кулінар, який вражає уяву своїми екстравагантними стравами.
Це той кулінар, який дослівно "зробив себе сам". У нього немає ніякого кулінарної освіти, за винятком декількох незначних кулінарних курсів, але у нього хочуть вчитися і практикуватися при ньому випускники найпрестижніших кулінарних шкіл.
Народився Блюменталь у Лондоні 27 травня 1966, ріс і виховувався в містечку Бакінгхампшір. Закінчував звичайну школу, ріс звичайним хлопчиком, поки у віці 16 років не поїхав з батьками до Франції. А там потрапив в Мішеленівській ресторан, який його настільки зачарував своїми стравами, сервіруванням та всією помпезністю атмосфери, що він неодмінно захотів стати справжнім кулінаром.
Але не бути Хестону таким відомим кулінаром, якби не попалася йому в руки книга On Food and Cooking by Harold McGee ("Про їжу і приготування страв" автор Гарольд МакГі), де описується наукова сторона кулінарії, розвіюються багато міфів і пояснюються багато процесів в кулінарії, грунтовно даючи відповідь на запитання, чому так, а не інакше. З тих пір його підхід до кулінарії змінився. І тепер, всі свої страви Хестон Блюменталь засновує на науковому підході, отримуючи незвичайні смакові поєднання й ідеально приготовані страви. Хестон Блюменталь, самоучка з маленького містечка став найвидатнішим кулінаром молекулярної кухні, так можна в наш час, поступаючись в цьому, мабуть одному лише гуру молекулярної кухні, її творцю, іспанцеві Феррану Адріа.
У 1995 здійснилася мрія Блюменталя. Він відкрив свій перший ресторан "Fat duck" (жирна качка), викупивши 450-ти річний паб, перебудувавши його повністю. Саме в своєму ресторані він почав шефствувати, до цього, у нього була лише тиждень практики в ресторані відомого Реймонда Бланка. Спочатку було дуже багато труднощів, в ресторані панував хаос через нестачу досвіду в цій сфері, Блюменталю доводилося працювати по 20 годин на добу, спати лише крадькома на купі брудних кухонних рушників, скатертин та серветок. Але ентузіазм, важка праця і завзятість перетворили недоліки ресторану в досягнення й у 2004 Хестон Блюменталь отримав першу зірку Мішелін. Через 2 роки він отримав і другу, а ще через 2 і третю. А ресторан досі є культовим місцем паломництва кулінарів і гурманів з усього світу, щоб покуштувати таких страв як "Звуки моря" або "Палаючий сорбет".
Далі були ще два паби, які тут же були нагороджені по заслугах і ресторан "Diner" ("Обідаючий") в Лондоні, в якому подають історичні британські страви.
Після успіху ресторану "Fat duck", Хестон зайнявся публікацією своїх книг, а також почав вести різні кулінарні програми на британському телебаченні. Книги, як і програми звичайно ж не стандартні, що збирають армію прихильників у всьому світі.
Першою книгою Блюменталя була "Family food: new approach" ("Сімейна їжа: новий підхід"). Далі були: Heston Blumenthal: In Search of Perfection ("Хестон Блюменталь: у пошуках ідеалу") і Heston Blumenthal: Further Adventures in Search of Perfection ("Хестон Блюменталь: подальші пригоди в пошуках ідеалу"). У цих книгах Хестон за допомогою дослідження історії страв, застосовуючи науковий підхід до приготування їжі, пробує готувати ідеальні класичні страви, як Шварцвальдський торт, гамбургери, чилі кон карне і т.д. Дуже цікава книга, неймовірне задоволення читати її як збірку цікавих, захоплюючих оповідань, які відкривають очі на багато процесів та й самі страви.
Потім на світ з'явилася книга "The Big Fat Duck Cookbook" ("Велика куховарська книга" Жирній качки "") у 3-х томах, де представлені страви, які подаються в ресторані Блюменталя "Жирна качка", історія ресторану і страв, а також наукові кулінарні есе Блюменталя. Безцінний екземпляр для любителів молекулярної кухні. А не так давно, всього в 2011 році, вийшла книга, яку я дуже люблю "Heston Blumenthal at Home" (Хестон Блюменталь вдома). Як завжди захоплюючі тексти, багато інформації на тему кулінарних процесів з наукового боку і багато незвичайних рецептів, не надто складних страв для приготування вдома, без наявності хімічної лабораторії, про що іноді замислюєшся, читаючи рецепти Блюменталя з інших книг.
Що стосується телебачення, Хестон Блюменталь випустив 6-ти серійну програму "Kitchen Хестон Блюменталь (Heston Bluhmenthal) Chemistry with Heston Blumenthal" ("Кулінарна хімія з Хестон Блюменталь"). Потім були: "Heston Blumenthal: In Search of Perfection (" Хестон Блюменталь: у пошуках ідеалу ") і Heston Blumenthal: Further Adventures in Search of Perfection (" Хестон Блюменталь: подальші пригоди в пошуках ідеалу "), після яких з'явилися однойменні книги. однією з останніх серій передач є "Heston's Feast" ("Святкування Хестона"), де Блюменталь відтворює атмосферу свята Вікторіанських часів, середньовіччя, епохи Тюдорів і т.д з різними знаменитостями в якості гостей.
Завдяки своєму науковому підходу до кулінарії й невгасаючим ентузіазму та працьовитості, Хестон Блюменталь удостоївся багатьох нагород, у тому числі й від самої королеви Англії, та різних університетів, за вкладення в дослідження хімічних процесів в кулінарії. Не кажучи вже про численних кулінарних нагороди, якими нагороджували його, його книги, ресторани та кулінарні програми.
Любите Ви молекулярну кухню або є шанувальником традиційної, як я, не можна не захоплюватися такою людиною. Його життєва енергія, прагнення до пізнання, кулінарний ентузіазм є доказом того, що не обов’язково закінчити кулінарну академію. Хестон Блюменталь "втер носа" усім снобі стичним шефам кухні, що пишаються своїми престижними дипломами, але так і залишилися на другорядних кухнях. Блюменталь був наймолодшим шефом кухні в історії, отримав зірку Мішелін.