Шакшука з чорізо - рецепт простого сніданку з яйцями

ПРО ШАКШУКУ З ЧОРІЗО. ЩО ТАКЕ ШАКШУКА І ДО ЧОГО ТУТ ЧОРІЗО.

Є страви, які вже давно вийшли за межі своєї країни й стали світовою класикою. Саме так сталося із шакшукою – яскравою, пряною, ситною стравою з яєць, помідорів і часом солодкого перцю, яка об’єднує в собі простоту приготування й глибину смаків. Її готують у різних країнах, змінюючи інгредієнти й додаючи щось своє, хоч це страва, що прийшла до нас із Близького Сходу, але у цьому варіанті наповнена середземноморськими, іспанськими акцентами. Соковиті українські літньо-осінні помідори, ароматний солодкий перець, крапля пекучості від чилі й шляхетна пряність іспанської ковбаси чорізо утворюють разом неймовірно гармонійний ансамбль смаку. А довершує цю яскраву страву яйце з ніжним жовтком, який розтікається по овочевому соусу, надаючи йому вершкової м’якості.

Головна перевага шакшуки - це її універсальність. Вона може стати сніданком вихідного дня, ситним обідом або ж легкою, але вишуканою вечерею. Ви можете варіювати ступінь гостроти, обираючи кількість чилі на свій смак, а також регулювати консистенцію соусу: зробити його густішим чи більш соковитим, залежно від настрою та Ваших смакових вподобань. А ще, можете приготувати цю шакшуку навіть без чорізо чи використати якусь іншу, дуже пряну ковбасу.

ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ШАКШУКИ З ЧОРІЗО

Шакшука - це проста у приготуванні страва, але є кілька технічних моментів, які допоможуть Вам зробити її досконалою. Передусім, - це якість помідорів. У літню пору краще використовувати свіжі, дуже стиглі томати, адже саме вони дають той природний, насичений смак і м’яку текстуру, які ніколи не відтворить консервований продукт. Якщо ж Ви все-таки обираєте консервовані помідори, беріть цілі у власному соку та обов’язково знімайте з них шкірку. Задля цікавості, можете спробувати приготувати шакшуку з жовтих чи помаранчевих помідорів. Буде теж дуже смачно і яскраво. 

Щодо чорізо, то вона додає шакшуці особливого характеру. Звісно ж, можна готувати шакшуку і без неї взагалі, але з цією ковбасою таки смачніше. Важливо підсмажити ковбасу на середньому вогні так, щоб вона пустила трохи свого яскравого, червонуватого жиру, в якому згодом тушкуватимуться овочі. Саме цей жир надає страві пікантності, пряності й глибини. Пам’ятайте: чорізо доволі пряна сама по собі, тож соліть страву вже ближче до фіналу, аби не переборщити. І, якщо є бажання, Ви можете приготувати чорізо самостійно. Дивіться на кулінарному сайті Picante Cooking як робити ковбасу чорізо вдома.

Зверніть увагу, що цибуля та перець мають не смажитися до рум’яності, а ніжно томитися в соусі. Це допоможе розкрити їх природну солодкість і збалансувати кислотність помідорів. Що стосується часнику, то додавати його варто в останню мить перед помідорами, аби він встиг віддати аромат, але не пригорів інакше він надасть усій страві неприємну гіркоту.

І найважливіший етап, - це додавання яєць. Тут не може бути поспіху. Вогонь потрібно максимально зменшити, щоб білок схопився рівномірно, а жовток залишився ніжним, трохи рідким. Саме цей контраст: густий овочевий соус, пряна ковбаса й ніжний яєчний жовток і є магією цієї шакшуки. Якщо Ви любите жовтки повністю готовими, просто залиште страву на вогні ще на хвилину-дві довше.

І наостанок про зелень. Традиційно близькосхідну шакшуку посипають кінзою, яка чудово поєднується з томатами та чилі, але якщо Ви належите до тих, хто не любить її характерний смак, сміливо беріть петрушку. Вона зробить смак більш м’яким, але все одно додасть потрібної свіжості.

Подавати таку шакшуку найкраще відразу, поки жовтки не втратили своєї ніжності, а соус зберігає текстуру. Обов’язково подайте з нею скибку свіжого хліба, щоб витирати ним густий, пряний соус із тарілки. Адже саме це і є найприємніший момент у трапезі. Мені найкраще смакує шакшука з хлібом тартін на заквасці, нічної ферментації. Дізнавайтесь як пекти цей хліб і взагалі як випікати на заквасці у моєму кулінарному курсі «Випікання на заквасці без танців з бубном».

ПОКРОКОВИЙ РЕЦЕПТ ПРИГОТУВАННЯ ШАКШУКИ З ЧОРІЗО: