Салат зі смаком Іспанії

Категорії: Особлива подія, Комплексні салати

Салат зі смаком Іспанії

Такий салат зібрав у собі стільки всього іспанського, щоб потішити себе смаком та подумки поринути у Південну даль Європи. Особисто для мене, Іспанія дуже близька серцю й час від часу я маю ну майже життєву необхідність відчути її хоч на смак. І так повстав цей салат з овечим сиром Манчего, мигдалем, якого так багато в іспанській кухні, з хамоном без якого не уявляють життя іспанці, з ситними оливками та густою заправкою на хересному оцті, який надає багатьом іспанським стравам характерного смаку. Такий салат можна подавати як легку вечерю чи обід, а можна подати на великій тарілці для святкового столу на більшу кількість осіб. І це буде не дорожче ніж усілякі делікатесні майонезні салати, а користі і смаку набагато більше. Смаку, який переносить мене подумки на гамірні вулиці Мадриду й одразу оживають яскраві спогади, про які читайте в продовженні передмови до рецепта.

20180909_074731.jpg

Цей салат зі смаком Іспанії, з першої вилки повертає мене до студентського літа в Іспанії. Я дякую Богу та батькам за ту можливість яку мала, а ще чоловіку, тоді ще лиш моєму кавалеру, за те, що зі своїм екстравертизмом та космополітичністю в студентські часи збирав друзів де тільки з'явився. В Іспанію я поїхала вчити іспанську мову, на літо у Мадрид. Це був прекрасний час. Ми з чоловіком знімали кімнатку у великій студентській квартирі в центрі Мадриду в весь час поза ранковими лекціями проводили з другом чоловіка, іспанцем з яким він познайомився в Фінляндії, на ім'я Іван. А щонеділі їздили на обіди за місто до мами Івана, Ольги. Нехай Вас не дивують такі дивні імена корінних іспанців:-), після часів генерала Франко було довго популярним називати дітей комуністичними іменами, як кажуть іспанці:-). Та й взагалі у Мадриді і поза ним я зустрічала дуже багато іспанців Іванів:-), напевно це ім'я було особливо популярним. Так от, Ольга - це жінка, яка мала не легке життя, попри те, зберігаючи заразливий оптимізм, жінка з бурхливим характером, зі справжнім іспанським темпераментом та палкою любов'ю до життя, смачної їжі, хороших напоїв і просто приємного часу з близькими та рідними. Це жінка яка готує найсмачніші іспанські страви! Якщо моя рідна мама мене навчила цікавості до інших кухонь світу, толерантності та відкритості, то Ольга, зробила найбільший вклад в мою пристрасть до кулінарії в цілому та формування життєвих цінностей, щоденних радостей, тощо. Вона терпеливо мене навчала, щоб було зрозуміло, вона розмовляє лише іспанською, а я тоді іспанський вчила лише кілька місяців перед поїздкою:-), але з цією жінкою не можливо було не вивчити цю надзвичайно пристрасну мову експрес-курсом. Коли я чогось не розуміла, вона просто повторювала голосніше:-), а потім ще голосніше, інколи вживала жести, але в більшості, якщо я не розуміла, то здогадувалась. Дякуючи їй, я стала кращою студенткою на курсі:-)). А всі друзі Івана, які приходили до неї на обід називали її просто "Мама":-). Для мене вона стала як мама, іспанська мама, зі своєю любов'ю та турботою. І я дякую Богу, що у мене є три мами, моя найдорожча рідна мама, моя найкраща у світі свекруха мама, та моя пристрасна, так дорога серцю іспанська мама Ольга. Дай Боже міцного здоров'я цим найважливішим жінкам у моєму житті.

20180909_074710.jpg

Повертаючись до Ольги та Іспанії, то саме там я почала ставити перші, найвпевненіші кроки в кулінарії. Ольга з великою пристрастю вчила мене готувати іспанські страви, розповідала про складові, наприклад, як важливо для кожного іспанця мати ніжку хорошого хамону дома ( за традицію, нову ніжку купують на Різдво й споживають її до наступного року, хіба що родина велика й хамон швидко закінчиться. Хтось, не надто статний, купує Jamon Serrano, а хтось заможніший, розкошелиться й на Jamon Iberico). Вчила вона мене й про те, як важливо, у неділю почати обід з аперитиву, сухого хересу (Jerez Fino) чи навіть з пива, щоб розігнати апетит. Стіл завжди гарно накривався. Обід починався з простих закусок або ж якогось одного чи кількох видів сиру, а також хамону, часом з просто приготовлених морепродуктів. На обід готується одна, але визначна страва, інколи з різними додатками до неї ж. За обідом пилось вино, а після нього кава, обов'язково кортадо (еспресо з молоком в пропорції 1:1) і часто на каву виходилось до сусіднього кафе, де атмосфера була як вдома, бо усі всіх знали. А до кави інколи й трішки чогось міцнішого. При тому, абсолютно ніде нема п'яних. Так проводились неділі... Десертів іспанці після трапез практично не їдять, принаймні дома. Як і італійці. Вони споживають фрукти.

20180909_074946.jpg

І не потрібно писати що іспанцям добре, вони можуть на це все собі дозволити і т.д. У них просто інші цінності і цінності мені дуже близькі. Вони не роблять дома дорогезних ремонтів, щоб привести сусідів подивитись, вони не обвішуються золотом, прикраси в основному біжутерія, вони не купують дорогезних телефонів і не змінюють з виходом нової моделі (не забуду як Іван, приїхавши до нас на весілля бути свідком, сконфузився зі своїм стареньким телефоном обмотаним скотчем, бо поки він працював, нехай і трішки тріснув, то він його не міняв, бо навіщо? А всі навколо ходили з найновшими моделями телефонів (в бідній Україні)), а ще вони не купують дорогезних та великих авто які споживають величезну кількість пального. Бо в них, на відміну від українців, нема на це коштів. Зате є кошти на смачну та особливу їжу щодня, на посиденьки з друзями в барі чи у ресторані, на хороше вино в приємному товаристві, на прості подорожі, нехай навіть до сусіднього замку чи до якогось міста за кількасот кілометрів. Вони не працюють все життя на матеріальні речі, щоб потім зрозуміти, що життя пройшло, а вони собі у всьому відмовляли та й радості в їх житті було мало... І здоров'я у них краще ніж у українців, і впевнена, завдяки чудовому вмінню насолоджуватись життям, попри складні життєві обставини. А подивитись лиш на іспанських бабусь. Якщо іспанські жінки в молодості не надто цікаві та трохи відбігають від класичних канонів краси (а кому вони взагалі потрібні), то з віком іспанські жінки стають найелегантнішими старшими пані (навіть пальці відмовляються писати слово "бабуся") з зачіскою, з манік'юром, охайно вдягнені... А щоб так виглядати, не вистачить мати достойну пенсію (працюють до пенсії там набагато довше ніж у нас і виходячи на офіційну пенсію не рідко далі працюють), потрібно дбати про себе змолоду, а ще, вміти керувати стресом. Адже ні для кого не секрет, стресси мають чи ненайбільший вплив на здоров'я та тривалість життя.

20180909_074751.jpg

А щодо технічного боку приготування салату, все дуже просто. Вибирайте якнайстигліші помідори. А пластівці мигдалю, при бажанні, можна замінити цілим мигдалем, посікши його.

Spanish_salad7.JPG

2-4 порції:

Інгредієнти

  • 200 грам салатної зелені
  • 15-18 темних оливок
  • 1 невелика цибулина, порізати півкільцями
  • 1 великий помідор (або два середні), порізати сегментами
  • 20 грам сиру Манчего, порізати тонкими стружками
  • 20 грам мигдалю пластівцями
  • 50 грам хамону, тонко різаного, порвати руками

Для заправки:

  • 60 мл оливкової олії
  • 30 мл хересного оцту (можна замінити червоним винним або недорогим бальзамічним)
  • 10 грам мигдалю пластівцями
  • 3 гілки петрушки, тільки листя

1) Мигдаль підрум'янити на сухій сковорідці. Зняти з вогню.

Spanish_salad1.JPG

2) Усі інгредієнти для заправки помістити в чашу блендера й збити до однорідності. Якщо заправка здасться дуже густою, можна додати трішки води й ще раз все збити.

Spanish_salad2.JPG

3)На сервірувальну тарілку чи кілька тарілок, викласти салатну зелень, рівномірно розподілити зверху цибулю й викласти оливки. Полити половиною заправки.

Spanish_salad3.JPG

4) Далі викласти помідори, хамон та сир й полити рештою заправки. Посипати хрустким мигдалем і подавати одразу ж!

Spanish_salad4.JPG

Смачного!

Spanish_salad5.JPG

Дивись також
Зараз сезон
Особистий кабінет

Тут Ви можете створити свій особистий профіль для зберігання улюблених рецептів.

Забули свій пароль? Реєстрація

Увійти як користувач:

Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:
Про мене. FAQ.
Вікторія Попин

Вітаю Вас!
Мене звати Вікторія Попін. Щаслива дружина і мати, за професією юрист міжнародного права, а в душі кулінар-любитель і гурме. І це мій кулінарний сайт.
Здійсніть кулінарну подорож зі мною! Сміливо залишайте коментарі, Ваші зауваження та запитання. З радістю відповім Всім!

Контакти.

Будьте в курсі кулінарних подій!

Один раз на тиждень Ви будете отримувати перелік усіх оновлень на сайті за тиждень і нічого не пропустите. Готуйте зі мною і все у Вас вийде!


Ніякого спаму.
Ви зможете відписатись в будь-який момент