Масниці VS Маслєніца. Як святкувати та що готувати
Масниці, Колодій, Сиропуст, Запусти, Пущення, Бабський тиждень і це ще не всі назви притаманні для останнього тижня перед початком Великого посту. І серед усіх цих традиційних назв Ви не знайдете назви «Маслєніца»! Українці впродовж століть, ще з язичницьких часів, звідки беруть свій початок чимало християнських свят, святкували не так, як наші північні сусіди. Українці не пекли бліни! Наші предки готували у цей тиждень вареники з сиром та гречані млинці, а також налисники з різними начинками, і найчастіше вони були теж з сиром, звідки і походить назва «Сиропуст». Адже у останній тиждень перед початком Великого посту вживати м’ясо було категорично заборонено, натомість заохочувалося споживання всіх молочних продуктів, яєць та риби.
Перші згадки про Масниці датуються IV століттям. Після прийняття християнства церква додала Масниці у свій календар. Та оскільки це свято було прив’язане до рухомої дати Великодня, то з плином часу автентична дата Масниць забулася. Хоча дослідники вважають, що вона передувала весняному рівноденню, коли ніч все ще була довшою за день, а отже місяць сильніший за сонце. Наші пращури вклонялись місячним матріархальним богиням, а предки росіян – сонячним патріархальним богам, які з'явились значно пізніше. Саме тому ритуальною стравою українців впродовж століть були вареники - символ Місяця, а не бліни – символ Сонця, як нам тривалий час нав’язувала радянська ідеологія, що мала на меті нівелювати всі регіональні розбіжності святкувань, розробляючи цілі методички з однаковими звичаями для всіх республік. Проте традиції, які витримали випробування століттями, не так легко викорчувати за декілька десятиліть. Тож, якщо Ви запитаєте своїх бабусь, як вони святкували тиждень перед початком Великого посту, то почуєте чимало цікавих оповідок і про традиційні страви на основі домашнього сиру, і про не менш цікаві обряди Колодія чи Колодки.
Колодій – це один з найдавніших українських дошлюбних обрядів, коли всім неодруженим юнакам прив’язували символічну колодку, як присоромлення, що вони не одружилися за час різдвяних м’ясниць. Колодій тривав цілий тиждень, і саме жінки відігравали у цей час провідну роль у суспільстві. Протягом тижня чоловікам належало слухатися жінок і виконувати всі їхні забаганки. Молодиці збиралися у понеділок, найчастіше у корчмі, і веселилися та частувалися. У цей час Колодій народжувався – маленьке полінце чи колодку вповивали, прикрашали стрічками, і потім носили по селу до всіх нежонатих парубків, як покарання, за те, що не оженилися. Ті, звісно, сприймали це, як жарт, але ходити з колодкою ніхто не бажав, тому старалися відкупитися якомога скоріше могоричем, стрічками та хустками. Дівчатам теж чіпляли колодку за те, що забарилися із заміжжям. Часто жінки навідувалися з колодкою і до батьків дівчат, щоб покарати, за те, що не видали дочку заміж. Інколи і самі дівчата могли прив’язувати колодку хлопцям, які їм подобалися, а хлопці відкуповувались стрічками, хустками і паперовими квітами. Саме у тиждень Колодія жінок та дівчат шанували, як ніколи. Тому часто його називають ще і Бабським тижнем. Жінки у цей тиждень не займалися господарством, навіть не пряли: «щоб на Великдень масло не згіркло». А лише святкували, частувалися та отримували подарунки.
Українські традиції святкування Масниць надзвичайно цікаві та різноманітні, тож не варто святкувати за російським сценарієм, що пропагує випікання гори блінів, лазіння по стовпах та паління опудал. А російський звичай кулачних боїв «стінка на стінку» під час Маслєніци, взагалі суперечить українським традиціям Прощеної неділі, якою завершується Масничний тиждень. Коли священики та миряни просять один у одного прощення гріхів, щоб очищеними від скверни увійти до Великого посту. На Прощену неділю припадає ще один цікавий звичай очищення не лише душі, а й тіла - «Полоскозуби», коли необхідно було добре прополоскати рота, щоб чорт не повисмикував сир, що міг застрягнути в зубах під час поїдання святкових вареників та налисників з сиром :-)
Тож плекаймо свої традиції, які сягають корінням століть! Святкуймо так, як святкували наші предки: з варениками та налисниками із сиром, з Колодієм і Прощеною неділею. Ми українці – спадкоємці Київської Русі і столітніх традицій, будьмо гідні слави наших предків!
